Зазвичай студенти включаються до активної наукової роботи на старших курсах. І прийнято вважати їх готовими для здійснення серйозних наукових досліджень саме тоді. Але щоб сформувати думаючого молодого спеціаліста, який гартує свої знання в магістратурі, треба захопити його науковим пошуком, проблемними питаннями досліджень від того моменту, коли він тільки поринає у вир університетського життя.
У студентській науково-практичній конференції «Проблеми гуманізації навчально-виховного процесу», яка проходить вже втретє на базі Миколаївського державного університету імені В.О.Сухомлинського, беруть участь студенти з другого курсу. Звичайно, п’ятий курс покаже майстер-клас, захистить свої наукові переконання у будь-якій науковій дискусії. Тетяна Іванова, студентка факультету філології і журналістики, це блискавично довела, презентуючи матеріали своїх наукових розвідок з удосконалення гуманних відносин у класному колективі підлітків. До того ж її робота визнана кращою на Всеукраїнському конкурсі студентських наукових робіт у цьому році, а в році минулому Тетяна отримала перше місце на Всеукраїнській студентській олімпіаді з педагогіки у м. Умані. Керівництво підготовкою студентки здійснювала доцент, кандидат педагогічних наук Ніна Василівна Стельмах.
Виважені, розумні, глибокі доповіді п’ятикурсниць Світлани Хімій, Юлії Рубан, Оксани Бондар. Дівчата були не раз на педагогічній практиці, з блиском в очах говорять про своїх вихованців, про їх болі і радості і про те, як захистити життя дитини і зробити його сповненим радості відкриттів, дитячої дружби та довіри і поваги до дорослих.
А студенти другого курсу вже підхоплюють естафету і говорять про ті проблеми, які вважають важливими. Руслан Кузьмов, Дмитро Крепков переймаються місцем чоловіка у школі, проблемою жіночності освіти. Обстоюють чоловічі права у школі та потребу дітей у мудрій пораді і підтримці чоловіків. Проте замислюються й про іншу чоловічу роль – годувальника родини, її надії і опори, і шукають компроміс між бажанням бути корисним школі, потрібним дітям і таким, який буде забезпечувати свою родину матеріально. У запалі говорять, що радянська влада знецінювала учительську працю.
Олена Скорохід намагається відшукати відповіді на одвічні проблеми у спадщині В.О.Сухомлинського та А.С.Макаренка. З висоти досвіду третьокурсниці охолоджує запал хлопців, адже ще давні афіняни говорили: «Він умер, або став учителем», і ця праця часто оплачувалась чисто символічно. На жаль.
Багато гарних і змістовних доповідей: Ірина Ходань, Янкова Олена, Москаленко Тетяна, Тамара Коваленко… Вони були на перших практиках, тільки спостерігали за дітьми, знайомились зі шкільним життям по-новому. Згадую, як зібрала у жовтні дівчат, вчорашніх першокурсниць, і давала їм настанови по проходженню ознайомчої педагогічної практики. Говорили і про дресс-код учителя, і про те, що в школі вони одна до одної будуть звертатися вже не за іменем, а додаючи іще і по батькові. Дівчата посміхалися і вимовляли свої нові імена, говорячи, що до того їх так ніхто не називав. Але після практики прийшли іншими. Більш дорослими, відповідальними, з вогником в очах та інтересом до науки, що допомагає практиці. А зараз вони говорять про результати своїх досліджень. Як я пишаюся ними, як бажаю їм щасливої наукової і вчительської долі!
Тетяна Булгакова після проходження практики замислилась над проблемою шкільної неуспішності, Коханюк Олена про те, як виховувати «важких» дітей. І це стало предметом їх наукових розвідок. Вони молоді, зі свіжим поглядом на одвічні проблеми освіти і виховання. І хто знає, може ще «посунуть» визнані педагогічні світила?
Дуже приємним фактом є участь у роботі конференції викладачів кафедри дошкільної педагогіки доцента Р.В.Куліш, старшого викладача І.М.Кардаш, викладача Р.В.Мороз, які підготували разом зі студентами дуже змістовні наукові роботи. А отже, ми починаємо розгляд педагогічних проблем із ланки дошкільної освіти. Формуємо комплексний погляд на виховання гуманної особистості.
Нашим студентам цікава думка їх ровесників з інших регіонів. Чисельні матеріали подають нам кримчани, Кримський інженерно-педагогічний університет (м. Сімферополь). Є досвід співпраці з м. Кривий Ріг, студентами із Запоріжжя, Харкова.
Ми працюємо для того, щоб відкрити нові грані пізнання нашим студентам. І найбільшою радістю є почути від студентів: «Ви пробудили у мене любов до педагогіки, без неї я тепер не можу», «Я хочу працювати в школі». А від викладачів: «Не кидайте цю справу, це дуже потрібна для студентів конференція».
Доцент кафедри соціальної педагогіки і соціальної роботи, к.п.н К.Г. Трибулькевич
